Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.03.2018 року у справі №25/141/09
Постанова ВГСУ від 13.05.2014 року у справі №25/141/09
Постанова ВГСУ від 22.03.2016 року у справі №25/141/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 25/141/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Панової І.Ю., Поліщука В.Ю.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн"на ухвалугосподарського суду Запорізької області від 16.11.2015 рокута постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 рокуу справі№ 25/141/09 господарського суду Запорізької областіза заявою1. Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт"про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Проект" - Нечипоренко Л.О., довіреність № б/н від 08.10.2015 року,

від Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" - Шубін О.Л., довіреність № 92 від 29.01.2016 року ;

від арбітражного керуючого Персюка С.В. - Нагіх Л.К., довіреність № б/н від 28.02.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 (суддя - Шевченко Т.М.) заяву арбітражного керуючого Зінченка Ю.А. про відмову від участі у справі задоволено, звільнено арбітражного керуючого Зінченка Ю.А від виконання обов'язків ліквідатора банкрутства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" у справі № 25/141/09; ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" призначено арбітражного керуючого Персюка С.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 139 від 12.02.2013 року; зобов'язано арбітражного керуючого Зінченка Ю.О. у термін до 01.12.2015 року передати ліквідатору Персюку С.В. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута; зобов'язано ліквідатора Персюка С.В. здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" (далі -ТОВ "Цемлайн") - звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просив вказану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "ТАСкомбанк" у клопотанні про призначення арбітражного керуючого Коршуна В.В. через відсутність поданої ним заяви про участь у справі про банкрутство; відмовити арбітражному керуючому Персюку С.В. у задоволенні його заяви через відсутність права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на дату подання заяви та відсутність інформації про спеціалізацію, закріплення апеляційних округів, можливість участі у автоматизованому відборі, тощо; призначити ліквідатором ТОВ ВБК "Моноліт" арбітражного керуючого Овсієнко А.В.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя М'ясищев А.М., суддя Будко Н.В., суддя Сгара Е.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Цемлайн" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року кредитор - ТОВ "Цемлайн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нову постанову про направлення справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 1, 3-1, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.20, 87, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Провадження справі № 25/141/09 здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI.

Враховуючи викладене, ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2016 року касаційна скарга ТОВ "Цемлайн" прийнята до провадження без врахування приписів п.3 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 року щодо оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного господарського суду, судове засідання призначено на 22.03.2016 року.

18.03.2016 року до Вищого господарського суду України від арбітражного керуючого Персюка С.В. надійшли заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Цемлайн", де арбітражний керуючий Персюк С.В. просить залишити без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року без змін, а скаргу без задоволення.

22.03.2016 року до Вищого господарського суду України від кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Проект" надійшов відзив на касаційну скаргу, з проханням в задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі, оскаржувані судові акти залишити без змін.

22.03.2016 року до Вищого господарського суду України від арбітражного керуючого Персюка С.В. надійшли додаткові заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Цемлайн".

В судове засідання 22.03.2016 року з'явилися уповноважені представники Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Проект", Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", арбітражного керуючого Персюка С.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши уповноважених представників Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Проект" та арбітражного керуючого Персюка С.В., які заперечили проти доводів касаційної скарги та Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", який підтримав доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувані ухвала господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року у даній справі підлягають залишенню без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року у справі № 25/141/09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" (далі ТОВ "ВБК "Моноліт") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 року у справі № 25/141/09, зокрема, задоволено заяву арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про дострокове припинення його повноважень ліквідатора; звільнено арбітражного керуючого Кравченка Р.М. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, ліквідатором банкрута - ТОВ "ВБК "Моноліт" у справі № 25/141/09 призначено арбітражного керуючого Зінченка Ю.О.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року у справі № 25/141/09 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (далі - ПАТ "ТАСКОМБАНК") на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 року у справі № 25/141/09 в частині призначення ліквідатора боржника - ТОВ "ВБК "Моноліт" арбітражного керуючого Зінченка Ю.О. залишено без задоволення. Ухвалу господарського Запорізької області від 04.11.2013 року у справі № 25/141/09 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2014 року у справі № 25/141/09 касаційну скаргу ПАТ "ТАСКОМБАНК" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 25/141/09 залишено без змін.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.09.2015 року до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "ВБК "Моноліт" - ПАТ "ТАСКОМБАНК" про дострокове припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Зінченка Ю.О. та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Коршуна В.В.

30.10.2015 року від арбітражного керуючого Зінченка Ю.О. до господарського суду Запорізької області надійшла заява про відмову від участі у справі про банкрутство.

Також до господарського суду Запорізької області надійшли заяви про надання згоди на участь у справі від арбітражних керуючих Овсієнко А.В. та Персюка С.В., а також клопотання кредитора - ТОВ "Цемлайн" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Овсієнко А.В.

Всі вказані заяви та клопотання були розглянуті господарським судом Запорізької області в судовому засіданні 16.11.2015 року, за результатами якого була винесена оскаржувана ухвала. Приймаючи ухвалу, господарський суд Запорізької області відхилив кандидатуру арбітражного керуючого Коршуна В.В., запропоновану головою комітету кредиторів ТОВ "ВБК "Моноліт" - ПАТ "ТАСКОМБАНК"; не встановивши невідповідності кандидатур арбітражних керуючих Овсієнко А.В. та Персюка С.В. вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство), здійснив порівняльний аналіз кандидатур арбітражних керуючих Овсієнко А.В. та Персюка С.В. та надавши цьому оцінку в порядку ст.43 ГПК України, прийшов до висновку про необхідність призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Персюка С.В.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09, Донецький апеляційний господарський суд погодився з висновками, викладеними у вказаній ухвалі стосовно призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Персюка С.В. Крім того, суд апеляційної інстанції вважав недоведеними обставини щодо розгляду справи незаконним складом суду, на що посилався апелянт як на порушення вимог ст.20 ГПК України та безумовну підставу скасування оскаржуваної ухвали; також суд апеляційної інстанції не погодився з твердженням апелянта щодо неналежного повідомлення кредиторів про час та місце засідання суду.

ТОВ "Цемлайн" в касаційній скарзі в підтвердження доводів про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права зазначає про те, що суддя Шевченко Т.М. приймала участь у розгляді справи № 25/141/09 у складі колегії суддів Запорізького апеляційного господарського суду шляхом прийняття ухвали від 10.08.2010 року, надалі вказана ухвала була скасована постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 року, що унеможливлює розгляд даної справи суддею Шевченко Т.М. в суді першої інстанції; в судовому засіданні 16.11.2015 року справа № 25/141/09 розглядалася за відсутністю кредиторів (сторони), не повідомленої належним чином про місце засідання суду; на момент прийняття рішення про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Персюка С.В. у останнього не було дійсним свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а також ним не були надано належного пакету документів, необхідних для призначення ліквідатором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України щодо доводів ТОВ "Цемлайн" про незаконний склад суду при прийнятті ухвали від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.104 ГПК України та п.1 ч.2 ст.111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду (постанови апеляційного господарського суду) якщо справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів.

Вищим господарським судом України 30.09.2010 року переглянуто в касаційному порядку ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 року у справі № 25/141/09 (колегія суддів: Шевченко Т. М., Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.), якою апеляційну скаргу ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2010 року повернуто заявнику на підставі ст.ст. 86, 106 ГПК України.

За результатами перегляду вказаної ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 року у справі № 25/141/09 в касаційному порядку Вищим господарським судом України 30.09.2010 року прийнято постанову, якою касаційну скаргу ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" задоволено, ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 у справі № 25/141/09 скасовано, справу № 25/141/09, в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року у справі № 25/141/09 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Альфа Транзит" на постанову господарського суду Запорізької області від 06.07.2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року у справі № 25/141/09 припинено; касаційну скаргу ТОВ ВБК "Моноліт" задоволено; постанову господарського суду Запорізької області від 06.07.2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року у справі № 25/141/09 скасовано; справу передано до господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року справу № 25/141/09 відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 30.01.2012 року прийнято до провадження суддею Шевченко Т.М.

Як вбачається з матеріалів справи № 25/141/09, після надходження вказаної справи до господарського суду Запорізької області, склад суду для подальшого розгляду був визначений автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.2-1 ГПК України.

Зважаючи на те, що:

скасована 30.09.2010 року Вищим господарським судом України ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 року у справі № 25/141/09 пов'язана виключно з рухом справи;

склад суду після передачі справи № 25/141/09 до господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном був визначений автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.2-1 ГПК України;

після прийняття суддею Шевченко Т.М. справи № 25/141/09 до свого провадження винесені у справі судові акти були предметом переглядом судів апеляційної та касаційної інстанції, якими не встановлено порушення вимог ст.20 ГПК України,

колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими доводи заявника касаційної скарги про те, що ухвала господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 прийнята незаконним складом колегії суддів.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про неповідомлення кредиторів про місце та час судового засідання 16.11.2015 року та невідповідності кандидатури арбітражного керуючого Персюка С.В. вимогам Закону про банкрутство, колегія суддів враховує наступне.

Як вже було зазначено, провадження у даній справі здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою статті 3-1, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53 (п.56 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "про судову практику у справах про банкрутство").

Матеріали справи свідчать, що ухвали господарського суду Запорізької області від 03.08.2015 року, від 12.08.2015 року, від 09.09.2015 року, від 06.10.2015 року, від 26.10.2015 року направлялися на адресу всіх членів комітету кредиторів: ПАТ "ТАСКОМБАНК", ТОВ "АС-Проект", ВАТ "Мелітопольський олійноекстракційний завод".

Кредитор - ТОВ "Цемлайн"в в особі уповноваженого представника - приймав участь в судовому засіданні господарського суду Запорізької області 16.11.2015 року, отримавши можливість користуватися процесуальними правами, передбаченими ст.22 ГПК України, а також правом на апеляційне і касаційне оскарження ухвали суду.

За встановлених обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком Донецького апеляційного господарського суду про відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року у справі № 25/141/09 з мотивів неповідомлення кредиторів про час і місце засідання суду.

Відповідно до ч.4 ст.3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Відповідна заява до господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Зінченка Ю.О. надійшла 30.11.2015 року.

Розглянувши вказану заяву та враховуючи обставини, що позбавляють арбітражного керуючого в подальшому виконувати повноваження ліквідатора, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про звільнення арбітражного керуючого Зінченка Ю.О. від виконання обов'язків ліквідатора.

Також до господарського суду надійшли пропозиції щодо призначення ліквідатором банкрута арбітражних керуючих Овсієнко А.В., Коршуна В.В., Персюка С.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", остаточно питання про обрання та призначення чи заміну кандидатури розпорядника майна у всякому разі, розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Проте, господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

При виборі кандидатури ліквідатора судом враховується освіта, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки (п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство").

При цьому, за наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень ліквідатора, суд зобов'язаний розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи ліквідатором банкрута та, відповідно, мотивувати свої висновки про відхилення чи про призначення тієї чи іншої кандидатури.

Виходячи з вимог законодавства, в разі надходження до господарського суду декількох пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих на посаду ліквідатора господарський суд повинен: забезпечити комітету кредиторів, відповідно до вимог ст. 16 Закону про банкрутство, можливість реалізувати своє право запропонувати кандидатуру на посаду ліквідатора, перевірити відповідність даних кандидатур вимогам Закону про банкрутство, заслухати пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, оцінити в порядку ст. 43 ГПК України здатність кожного з запропонованих арбітражних керуючих належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки ліквідатора з урахуванням освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставини.

Ухвала господарського суду про призначення ліквідатора банкрута за своїм змістом та структурою повинна відповідати вимогам ст. ст.84, 86 ГПК України, а висновок щодо призначення арбітражного керуючого ліквідатором бути мотивованим.

При цьому, з урахуванням п.6 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI), Порядку присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам), затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2013 року № 145/5 (зі змінами), Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою пленуму Вищий господарський суд від 16.01.2013 № 1 (зі змінами), і рівень кваліфікації, і спеціалізація арбітражного керуючого мають бути враховані господарськими судами при виборі кандидатури ліквідатора банкрута поряд з освітою, досвідом, наявністю організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки керуючого санацією у конкретній справі тощо, як інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, усі вказані обставини враховані господарським судом Запорізької області при вирішенні питання про призначення ліквідатора банкрута у справі № 25/141/09, що відповідає вимогам ст.43 ГПК України щодо оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст.111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального правами, висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відтак, передбачені ст.111-10 ГПК України підстави для скасування або зміни ухвали господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року у справі № 25/141/09 - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року у справі № 25/141/09 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді:Панова І.Ю. Поліщук В.Ю.